Версия для печати Версия для печати

Духовність християнського Сходу (бук.)

Оценить

Автор: Томаш Шпідлік

Вид-во: ЛБА

Мова: укр.

Формат: Обкл. тверда. – Форм. 175х250 мм; 496 стор.

Рік видання: 1999

Букіністична книга

 

Духовне богослов’я… Цей вираз містить у собі сполучення понять, яке примушує замислитись! Хіба він не включає трьох слів, найсвятіших для християн — Бог, Слово, Дух? Це правда, що від довгого вживання слова баналізуються, як зношується від довгого вживання одяг. І все ж ми дуже дивуємося, коли зустрічаємо їх зодягненими у повний блиск. Це ж стосується слова “богослов’я”. Давній християнський Схід розумів його практику лише в особистому зв’язку з Богом-Отцем через Слово-Христа у Святому Дусі, в особистому зв’язку, що здійснюється у молитві. Таким чином, Схід не знав систематичних викладів “духовного богослов’я”, як ми їх розуміємо в наші дні, і водночас там процвітали майже вичерпні вчення та трактати про молитву. Один з класичних авторів російської духовності, Теофан Затворник сильно підкреслював цей аспект, додаючи, що “бажано було б, аби хтось зібрав молитви, складені святими Отцями, і це був би справжній порадник спасіння”. З іншого боку, правда й те, що бажаючі вступити у життя Духа і в життя молитви завжди потребували настанов. Як необхідність, виникала потреба запропонувати їм тверде вчення, приклади і правила поведінки. Хіба не можна розглядати Життя св. Антонія, написане Атаназієм, як перший виклад аскези та містики? Ще більш повною збіркою є Апофтегми. Вони представлені у формі афоризмів, улюбленого жанру східних Отців. Це духовні “сентенції”, згруповані по Центуріях або сотнях, вони короткі, їх легко запам’ятати, вони ясні, але не применшують таємниці; вони спонукають шукати в кожній речі духовний сенс, не зводячи його, однак, до чистого моралізму, позбавленого глибини життя. Ці сентенції вивчаються напам’ять, повторюються і тлумачаться. Так народжується духовне передання. Християнський Схід починає набувати власного обличчя з чітко окресленими рисами й відмінності від латинського Заходу. Одначе на самому Сході теж виникають різні тенденції — національні, географічні та історичні середовища усвідомлюють свої власні особливості, свій власний характер. У Вселенській Церкві справжня “традиція” — це сума традицій. Сьогодні “духовність”, з її течіями та історією, вивчається систематично. Вона стала, як сказали б древні аскети, об’єктом “простої науки”, що, на жаль, ускладнює її духовну простоту. З одного боку, християнський Схід більш не видається незайманою, цілком невідомою землею. Це тішить, передусім тому, що ніхто більш не відчуває потреби зводити стіну, щоб розділити спадкоємців двох частин древньої Римської імперії. Проте з іншого боку, ми все менш наважуємося говорити про “духовність християнського Сходу” без застережень: нам уже відомо, що слід брати до уваги всю властиву йому розмаїтість. Дотепер будь-хто відступав перед завданням скласти “посібник” у цій ділянці, а тимчасом скільки людей хотіли б мати його, щоб звертатися до нього при викладанні, брати його за основу для більш поглиблених студій, використовувати як настільну книгу. Ці сторінки взяли свій початок з курсів лекцій, прочитаних у Папському Східному Інституті Іринеєм Озером, піонером викладання східної духовності на Заході. Ще Й. Кірхмейєр використовував машинопис його лекцій при написанні статті “Грецька (Церква)” для Dictionnaire de Spiritualité. Широко ви­користовуючи матеріали наших попередників, ми присвятили свої зусилля тій самій справі, цього разу на набагато ширшій основі, додаючи наші нотатки до курсів лекцій та вже опубліковані праці у цій царині. Узагальнення? На це ми не претендуємо. З самого початку нашою метою було триматися в межах посібника. Заложники, так би мовити, постійної потреби скорочувати, ми не без жалю були змушені відкидати чудові тексти, не враховувати нюансів, замовчувати свою точку зору на ту чи іншу проблему. Підготовка посібника з духовного життя певним чином нагадує написання трактату про мистецтво загалом, про музику чи малярство загалом тощо. Бажаючи бути щирим, не можна виходити з якоїсь наперед вибраної системи, ані твердити, що запропоновані правила вичерпні й непомильні, що їх можна застосовувати завжди і всюди, не забуваючи, одначе, що ці правила — саме тому, що це правила — зазвичай були плодом довгого досвіду, пережитого передусім тими, хто мав відчуття прекрасного, а згодом більшими групами та середовищами. Саме таким чином звичайний досвід породив передання. Цю аналогію особливо виразно видно у священній іконографії. Російські ікони надзвичайно багаті барвами, і почуття, викликані ними, спричинені надзвичайною різноманітністю тонів, а водночас лінії та форми залишаються майже завжди сталими, як цього вимагає іконописна традиція. Для західного митця розвиток і поступ полягає у відповіді на нездоланний імпульс до зміни форм, до “реструктуризації”. А іконописець, натомість, з радістю знаходив постійні форми, захищений терен, який гарантував йому внутрішню, особисту еволюцію. З цих же причин східні ченці не відчували жодної потреби “реформувати” св. Василія Великого, “модернізувати” св. Івана Ліствичника. Однак вірність шляхові, вказаному Отцями, не перешкодила їм протягом століть додавати до схем св. Василія або синаїтів нові, особисті барви та відтінки, які підказувало, а навіть накладало їх національне середовище. У перспективі такий підхід найбільш важливий і буде предметом пізнішої публікації. Проте перед виданням такої праці ми вважали доречним опублікувати посібник, який розгляне загальні напрямки і накреслить основні лінії. І ми сподіваємося, що дана публікація відповідає нашим намірам. Якщо трактат про духовність є трактатом про Святого Духа, претензія на вичерпне дослідження виказала б не що інше, як єретичну поставу! Тому як висновок подаємо слова Василія Великого, який писав на цю ж тему: “Якщо наш виклад… залишає тебе незадоволеним, ніщо не перешкоджає тобі вдатися до активних пошуків й збільшити свої знання, ставлячи запитання і не бажаючи прискіпуватись. І Господь дасть тобі, з нашою допомогою, чи з допомогою інших, можливість поповнити те, чого тобі бракує, за тою мірою знання, яке дарує Дух тим, хто того достойний”.

93.00 грн.








(пусто)
 

+38(063)437-52-38
arhe@arhe.com.ua

Подпишитесь и получите подарок



© Архе .