Версия для печати Версия для печати

Українське релігієзнавство. № 74-75. Релігієзнавство в різноманітті його проблем і актуальності вирішення

Автор: під редакцією А.Колодного

Вид-во: УАР

Мова: укр.

Формат: Обкл. м'яка. – Форм. 139х203 мм; 272 стор.

Рік видання: 2015

 

Відмінні світоглядні позиції, слідування різним культурним традиціям, навіть громадські оцінки характеру наукової діяльності зумовлюють різноманіття дослідницьких установок релігієзнавців, їх теоретичних цілепокладань. Працюючи в одній і тій же самій предметній сфері, вони можуть користуватися різними нормами пізнання – світськими чи богословськими. Звідси поділ релігієзнавства на академічне і богословське. Проте академічність релігієзнавства – це не ворожість щодо релігії, як дехто прагне її так витлумачувати. Особливістю його є дотримання світоглядної нейтральності щодо релігії, чого немає в богословському релігієзнавстві, яке, до того ж, має ще й конфесійну зорієнтованість. В релігієзнавчому пізнанні важливо уникнути двох крайностей – богословської включеності в систему релігійного феномену і прагнення вже, скажемо так, з точки зору релігійної людини говорити про саму релігію та світського критицизму й нігілізму, коли релігійні вияви розглядаються як щось аномальне для людського буття. Сучасне світське релігієзнавство загалом характеризує ряд рис, а саме: об’єктивність, світоглядний плюралізм, позаконфесійність, історизм, відкритість, системність. Вирішення питання структурованості релігієзнавства, як це ми показали у своїй монографії «Дисциплінарне релігієзнавство» (2009), перебуває у прямому зв’язку з визначенням його предмета і зумовлене передусім складною функціональністю релігії, відмінністю теоретичного цілепокладання різних релігієзнавчих дисциплін. Багатодисциплінарність релігієзнавства залежить також від світоглядних позицій і культурницьких традицій дослідників його структури. За основу виділення релігієзнавчих дисциплін слід брати, по-перше, теоретичну зорієнтованість дослідницьких пошуків, а по-друге – параметри і сфери функціональності релігії. Якщо філософія релігії зайнята внутрішнім контекстом релігійного феномену, його функціональністю як цілого, соціологія релігії – зовнішнім контекстом релігії переважно в її суспільно-спільнотному функціонуванні, психологія релігії – емоційно-психологічними особливостями функціонування релігійності на індивідуальному рівні, то історія релігії прагне осягнути процес становлення релігії як в конкретно-хронологічому й історико-культурному, так і в загальному соціально-історичному контекстах.

100.00 грн.
На складе: 1

Кол-во:   Быстрый заказ








(пусто)
 

+38(063)437-52-38
arhe@arhe.com.ua

Подпишитесь и получите подарок



© Архе .